Митарства
з «Данилом»
Про постать
короля Данила та його значення для України вже було сказано, написано багатьма
істориками та науковцями. Тому, щоб не повторюватися, хочу зробити акцент на
втіленні цього образу у мистецтві.
Але оскільки
я вперше виступаю перед такою шановною аудиторією – два слова про себе. Народився в Сибіру, так як батько був репресованим, маю дві вищі освіти:
Івано-Франківський пед. Інститут та Львівську консерваторію по класу композиції
А.Кос-Анатольського, член Національної спілки композиторів України, дипломант
фестивалю-конкурсу «Золотоверхий Київ», та міжнародного конкурсу «Створімо
українську патріотичну музику», викладаю композицію в Львівській середній
спеціальній музичній школі ім. С. Крушельницької.
Отже, про Данила Галицького створені книжки,
фільми, п’єси, йому споруджено
пам’ятники, але у музиці втілення цього образу ще не було. Тому, коли в 2007 р. письменник Роман Горак ( директор дому-музею
Івана Франка) запропонував мені створити
оперу на його лібрето, я сприйняв це з ентузіазмом. Цю ідею підтримав
«Мистецький фонд імені Короля Данила» на чолі з п. Степаном Кубівим . Досвід
творення великих музичних полотен у мене вже був, адже мав уже у своєму доробку
3 опери, ораторію «Мойсей», яка виконувалася в Одесі та у Львові, кантати,
симфонічні твори. Для більшої
драматургічної виразності лібрето опери
доопрацьовувалось згідно з законами оперної драматургії і мною, і Анною
Волинською. Для цього довелося вивчити велику кількість літературних та
історичних джерел, починаючи від Іпатієвського літопису аж до найновіших
публікацій. Через 2 роки, в 2009 р.
опера була завершена.
Про що ж ця
опера. Звичайно на протязі 2-3х театральних годин неможливо передати всі історичні
події, пов’язані з королем Данилом. Отже були відібрані найбільш ключові
моменти як от: зруйнування ордою Галича, поїздка Данила в Золоту Орду, велична сцена коронування, заснування міста Львова.
Крім
героїко-патріотичної лінії, за законами драматургії звичайно ж є
лірично-любовна лінія, інтриги з боку внутрішніх ворогів, барвисті
народно-побутові сцени, тобто всі атрибути великої опери.
Після спільної
прес-конференції членів фонду Короля Данила та дирекції Львівської опери
Львівські ЗМІ зарясніли заголовками на кшталт: «До 110-річниці Львівської опери
поставлять наймасштабнішу оперу ХХІ ст.», «Данило Галицький» стане візиткою
110-річчя Львівської опери», «Львів’яни замахнулися на грандіозну постановку
опери «Данило Галицький» - за 1 млн. грн.»., «Львівська опера готує
історично-театральний переворот» і т. п.
Цього ж року на Творчому звіті майстрів мистецтв і художніх
колективів Львівської області у Палаці «Україна» в м. Києві з великим успіхом
прозвучали 2 фраґменти з цієї опери: «Арія Данила» та «Молитва за Львів». Цей
концерт транслювався центральним телебаченням, а згодом ці частини були
повторені на концерті, присвяченому Дню Злуки, у Львові. Фінал опери був перекладений для духового оркестру диригентом
Національного академічного Духового оркестру України Олексієм Баженовим. І у такому
перекладі 15 лютого 2010 р. його виконав Оркестр Західного територіального
центру військово-музичного мистецтва, соліст Народний артист України Олександр
Громиш, диригент Заслужений діяч мистецтв, полковник Микола Орач.
Отже все йшло до
того, щоб ця опера дійсно стала візитною карткою Львова. Був навіть виданий Наказ
№159 від 25 грудня 2009 р. про її підготовку та постановку. Прем’єра була
призначена на 4 жовтня 2010 р. Проте через деякий час цей наказ був тихенько
відкликаний без оповіщення авторів та без пояснення будь-яких причин відмови у
постановці опери. Тут можна вказати на
статтю в ZIK’у (Західна інформаційна корпорація) «Великий пшик:
«Данило Галицький» не стане візиткою 110-річчя Львівської опери». Звичайно ж
полізли чутки, що, напевно, з цією оперою не все гаразд. Але як можна судити
про те, чого ніколи не бачили і не чули. Літературний твір можна прочитати,
картину чи скульптуру можна побачити. Складність показу музичного твору пов’язана
з тим, що для цього повинна бути задіяна велика кількість людей: хор, оркестр,
солісти. До того ж твір повинен бути відповідним чином підготовлений, що
вимагає певної кількості репетицій. Все це, в свою чергу, пов’язане з
матеріальними затратами. Та без такого показу сам нотний матеріал залишається
не більше, як макулатурою, а його зміст доступний лише невеликій кількості
спеціалістів. Тому я й зібрав кілька рекомендаційних листів від спеціалістів
високого класу – диригентів, композиторів, заслужених та народних артистів
України – людей, які в тій чи іншій мірі змогли ознайомитись з нотним
матеріалом і оцінити оперу.
Останнім часом,
в зв’язку з підготовкою до вшанування 750-річчя смерті та 760-річчя коронації
Данила Галицького знову виникла зацікавленість до цього твору. Третього вересня
цього року у місті Тернополі на відкритті концертного сезону з успіхом
прозвучала Увертюра до опери.
Львівській обласній державній адміністрації
мною було надано ряд документів, в тому числі названі вище рекомендації. Проте
із зміною ситуації подальша доля опери
знову залишається під великим знаком питання…
| 
