У катехизмовій частині молитовника одним із гріхів проти Святого Духа названо «безнадійність на Боже милосердя». А зневіритись було чого… Минуло, щоправда, не 40 мойсеєвих, а лише 13 років з часу написання Мирославом Волинським драматичної ораторії «Мойсей» на текст Івана Франка. У Львові виконувались фрагменти — на 140-і роковини Каменяра, на 400-ліття Берестейської Унії. Але підняти увесь твір зміг Одеський оперний театр, диригент-постановник заслужений діяч мистецтв Василь Василенко (2002 р.). Несповідимі замисли Господні… 

  І ось збулося. Після довгої перерви музика ораторії Мирослава Волинського звучить у рідному Львові.

  29 жовтня. Урочиста актова зала Львівського національного університету. Заключний акорд святкування ювілею Івана Франка. На сцені — 200 виконавців. Вступне слово мають ректор університету професор І. Вакарчук та Архиєпископ Ігор Возняк. Потім говорить музика. Музика, що стверджує слово Франка, — бо спочатку було Слово, — музика, яка передає все сум’яття сумнівів на іспиті совісті, яке кожна людина носить у собі: «О Всесильний! Озвися, скажи, Ти задоволений з мене?»

  Мойсей (Олександр Громиш, народний артист України) — ліричний і гнівний, душевно розшарпаний Азазелем (демонічний Юрій Трицецький) і лагідний у сцені з дітьми (дитячий хор «Соломія», керівник Оксана Гоба), бо діти — це те покоління, яке буде жити з розумінням Божих заповідей. Азазель під виглядом матері (Дарія Князєва) веде свою партію від колискової, через сарказм, до вибуху відкритої злоби.

  Майстерність солістів-виконавців проявилася у рельєфному виконанні навіть невеликих партій, а також в об’єднанні декількох різнохарактерних ролей: ніжно-розкішна Пальма (Таїсія Дзюбич), колючий Терен, саркастичний Авірон (Роман Трохимук), гордовитий Кедр, нахабний Датан (Ігор Коцаба).

  Можна сказати впевнено: у цьому проекті байдужих виконавців не було! Починаючи від координатора проекту Михайла Перуна — закінчуючи артистами хору та оркестрантами. Божа допомога, дух І. Фран­ка, найвища професійна майстерність і досвід допомогли диригенту-постановнику, заслуженому артисту України, професору Івану Юзюку всього лиш за чотири!!! репетиції об’єднати усіх виконавців в одне ціле. І хори (Заслужена академічна капела «Трембіта», хор Львівської музичної академії ім. Миколи Лисенка, головний диригент — заслужений діяч мистецтв Микола Кулик), і оркестри (оркестр «Трембіти», камерний оркестр «Віртуози Львова» — керівник заслужений артист України Володимир Дуда, оркестр Центру Військового Музичного Мистецтва — керівник підполковник Микола Орач) передали найтонші нюанси складної хорової та оркестрової партитури. Так у частині «Будуще» всі розуміли: йдеться про нашу, українську історію. Це наші поля червоніли від крові, це наші святині палали в огні, це гинув цвіт нашого народу!

   Зневіреному Мойсею відповідає Єгова (Ігор Коцаба): не реальну землю шукайте, ніколи матеріальне не принесе щастя, шукайте Палестину Духу!

 «Хто Духа накормить у вас,

Той зіллється зо мною».

  На фоні траурної симфонієти, як останнє передсмертне звернення до свого народу, звучать слова Пролога до поеми «Мойсей» Івана Франка у виконанні народного артиста України, професора Богдана Козака.

  … У катехизмовій частині молитовника вказано ще один гріх проти Святого Духа — «надмірна надія на Боже милосердя».

   Пам’ятаймо Франка — «Простувать в ході Духові шлях».