Великий пшик: «Данило Галицький» не стане візиткою 110-річчя Львівської опери
«Своє 110-річчя Львівський національний академічний театр опери і балету імені Соломії Крушельницької відсвяткує постановкою опери «Данило Галицький», яка, на глибоке переконання генерального директора Львівської опери Тадея Едера, стане наймасштабнішим історичним проектом ХХІ століття в оперному мистецтві України», – такими заявами рясніла преса півтора року. Однак до ювілею Львівської опери театр не підготував розрекламованої грандіозної прем’єри.
Нагадаємо, перший камінь у підмурівок Львівської опери було закладено у червні 1897 року. Проектував і наглядав за будівництвом театру архітектор Зигмунт Горголевський. Для глядача Великий міський театр (тепер Львівська опера) відкрився 4 жовтня 1900 року лірико-драматичною оперою «Янек» Владислава Желенського про життя карпатських верховинців, провідну партію у виставі співав тенор Олександр Мишуга.
Відтак планувалося, що саме 4 жовтня 2010 року Львівська опера відзначить своє 110-ліття новою прем’єрою, на яку обрали оперу «Данило Галицький», створену 2007–2009 рр. композитором Мирославом Волинським та лібретистом Романом Гораком за підтримки Мистецького фонду ім. Короля Данила.
У середині травня 2009 року генеральний директор Львівської опери Тадей Едер повідомляв, що попередня вартість проекту – близько мільйона гривень. До постановки прем’єри потрібно було залучити 220 артистів, які мали приступити до репетицій на початку минулого театрального сезону у вересні 2009 р.
Автор опер «Лісова пісня», «Одержима», «Івасик-Телесик», «Мойсей» та інших, композитор Мирослав Волинський своїм коштом виготовив партитури і роздав їх оркестрантам для опрацювання.
Цікаво, що нотний матеріал вже отримав оркестрове звучання. Фрагменти опери «Данило Галицький» навіть не ставлячи до відома композитора, публічно виконували на урядових концертах у Львівській опері, а також на столичній сцені під час творчого звіту Львівщини у Києві.
Загалом проект постановки нової опери суто львівського виробництва (львів’янами є автори лібрето й музики, а також декоратори, костюмери, виконавці й диригент) на відзначення ювілею театру був дуже вдалим не тільки з огляду на вітчизняного споживача. Очікувалася, що національною оперою про велику історичну постать як гастрольною пропозицією можна зацікавити й європейські театри.
«Ми хором чи оркестром навряд чи здивуємо світ, а от солістами, режисером, диригентом чи масштабною постановкою великої національної опери, – так! – переконував Тадей Едер, наводячи приклад із зацікавленим сприйняттям європейської російської опери «Князь Ігор» Олександра Бородіна. Літописне тло історичної опери «Данило Галицький» виглядало для продюсерів постановки не менш цікавим, адже в її основі лежать справжні події ХІІІ століття, поєднанні із правдоподібним художнім вимислом: коронація Данила Романовича у Дорогичині папським вінцем, заснування Львова, одруження королівського сина Лева з дочкою угорського короля Констанцією, збереження Галицько-Волинської держави завдяки політичним відносинам із Золотою Ордою і фактичний захист та збереження Європи та християнської цивілізації перед монгольською навалою.
«Наскрізною є тема жертви. Король Данило приніс багато жертв, щоб створити ту державу, яку він мав. Ми як народ також принесли дуже велику жертву, щоб перегородити татарам і монголам шлях до Європи. Було багато обіцянок, нам давали багато чого, навіть корону, але рятувати Європу довелося самотужки. Тому була така ідея назвати цей твір «Порятунок Європи», або подати це другим заголовком. Мені хотілося, щоб опера була таким масштабним полотном, як «Хованщина». Я хотів показати дух народу і те, як те, що було колись, перегукується із сьогоднішнім днем: ті суперечки, які велися навколо Данила Галицького тоді, і ті, що ведуться тепер – аналогічні. Це вдячний матеріал, тому я дуже хотів над ним працювати», – пояснив автор лібрето, написаного ритмізованою прозою, письменник та літературознавець Роман Горак.
Аудіо-план опери трансформував це історичне тло в звукові образи виразовими засобами музики. «Щоб передати історичну достовірність, довелося звернутися як до давніх народних пісень чи церковної музики, так і …монгольського мелосу», – зізнався композитор Мирослав Волинський, котрий хотів, щоб його твору були притаманні й героїзм, і драматизм, і ліризм, а головною ідеєю прозвучала віра в силу українського народу, яка б збуджувала у слухачів гордість та високі моральні й патріотичні пориви.
«Дивно це якось відбувається: угоди зі мною не уклали, ноти я своїм коштом оркестру видрукував, фрагменти без згоди виконують, а саму постановку заморозили. Цікаво, що диригент Василенко пропонує: якщо Львів не ставить, то він може це зробити в Одесі або Донецьку. «Богдана Хмельницького» в Донецьку ж знаменито зробили! Юридично із Львівською оперою я жодним чином не зв’язаний, тому можу передати ноти й у Донецьк, лишень хочу якоїсь певної визначеності у тому, буде чи ні Львів ставити «Данила Галицького», – розпачає композитор, зневірившись побачити сценічне втілення опери до ювілею театру.
Своєю чергою генеральний директор Львівської опери Тадей Едер каже, що планованої прем’єри величного героїко-історичного твору «Данило Галицький» не відбудеться не тільки 4 жовтня, а й взагалі у цьому році! Так само нездійсненними виявилися обіцянки, що театр за участі всесвітньо відомого Валерія Гергієва поставить оперу Петра Чайковського «Пікова дама» і балет Арама Хачатуряна «Спартак»…
«Як ви знаєте, на постановки держава нам не дає ні копійки. А нема коштів, – то нема й прем’єр. Ми не готували «Данила Галицького», по-перше, через брак грошей, а по-друге, через певні зауваження до твору. Можливо, повернемося до цієї ідеї з наступного року», – пояснює Тадей Едер, зазначаючи, що урочисте святкування 110-ліття Львівської опери відбудеться 15 жовтня.
А після урочистостей театру вирушить на гастролі до Франції. «Завдяки диригенту Григорію Пентелейчуку від 7 до 20 листопада ми гастролюватимемо великими залами Центральної та Північної Франції із виставами «Карміна Бурана» Карла Орфа та «Кармен-сюїтою» Жоржа Бізе – Родіона Щедріна, а зараз у Дзеркальній залі нашого театру можна оглянути унікальну виставку оперних костюмів із колекції музею театру Ла Скала», – сказав Тадей Едер.
